Шевченківський районний суд Києва 5 серпня 2026 року у справі №761/30566/26 зобов’язав Державне бюро розслідувань внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати слідство за заявою економіста Бориса Кушнірука щодо ймовірної підробки документів про профільну освіту голови Національного банку України Андрія Пишного. В ухвалі зазначено, що заява містить «достатньо відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».
Хронологія справи
- 26 липня 2002 року — протокол індивідуальної співбесіди, який став ключовим документом для ідентифікації у матеріалах.
- 21 травня 2007 року — ухвали Зарічного районного суду Сум №137921791 та №137921807 у справі №1-П-7/07 щодо службового підроблення документів про навчання у Сумській філії «Університету сучасних знань».
- 6 липня 2026 року — оприлюднення двох ухвал 2007 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зі знеособленими прізвищами.
- 5 серпня 2026 року — ухвала Шевченківського районного суду Києва про зобов’язання ДБР внести відомості до ЄРДР.
- 10 серпня 2026 року — повідомлення преси про відкриття провадження.
Контекст і правові підстави
У матеріалах архівної справи посадовці навчального закладу оформили документи на трьох осіб, які фактично там не навчалися. За версією Кушнірука, ідентифікація Пишного серед них ґрунтується на збігу документів і дат, а не на офіційному підтвердженні. Описані обставини можуть підпадати під статті 358 та 190 Кримінального кодексу України; остаточну правову кваліфікацію мають встановити слідчі. Стаття 18 закону «Про Національний банк України» вимагає від голови НБУ повної вищої освіти або наукового ступеня у сфері економіки чи фінансів. Пишний обіймає посаду голови НБУ з 2022 року — за його призначення проголосували 290 народних депутатів.
Залишити відповідь