Якщо ви чуєте вибухи у Львові, не витрачайте час біля вікна на пошук їхнього джерела. Під час повітряної тривоги прямуйте до укриття й стежте за офіційним оповіщенням. Для повідомлення про пожежу, травмованих або іншу невідкладну небезпеку телефонуйте 112 чи відповідній екстреній службі.
Це довідкова пам’ятка для мешканців і гостей міста. Вона не є повідомленням про конкретний вибух сьогодні, не містить підтверджених адрес влучань чи підрахунку постраждалих. Такі дані потрібно перевіряти в актуальних повідомленнях уповноважених служб.
Де перевіряти повідомлення про вибухи у Львові
Для місцевих повідомлень користуйтеся офіційними ресурсами органів влади та рятувальників. Один із них — сайт Львівської обласної державної адміністрації. Якщо читаєте допис у месенджері, переходьте до першоджерела: скриншот може бути обрізаним, застарілим або взятим з іншого повідомлення.
Перевіряйте дату, час та населений пункт. Новина про область не обов’язково стосується самого Львова, а повторна публікація старого допису не підтверджує нової події. Виправлення й уточнення також мають значення: перші відомості про наслідки можуть бути неповними.
Для переходу в укриття не потрібно чекати двох незалежних новин або фотографії з місця події. Дотримуйтесь сигналу тривоги та вказівок уповноважених служб. Перевірка чуток не повинна затримувати захисні дії.
Під час повітряної тривоги
У правилах ДСНС основна рекомендація — негайно перейти в укриття та залишатися там до відбою. Для спуску користуйтеся сходами, а не ліфтом. Не підходьте до вікон і не виходьте на балкон, щоб подивитися, що сталося.
Адресу найближчого укриття та шлях до входу варто з’ясувати завчасно. ДСНС радить шукати інформацію на ресурсах місцевої влади; мапу свого регіону можна завантажити в застосунку «Дія», у розділі «Незламність». Позначка на мапі допомагає знайти адресу, але шлях до неї та доступність входу краще перевірити до небезпеки.
«Правило двох стін» не гарантує захисту і не замінює укриття. Його розглядають як вимушений варіант, коли атака почалася раптово й часу дістатися укриття немає. Якщо будівля пошкоджена або почалася пожежа, потрібно діяти за обставинами та вказівками рятувальників; залишатися всередині за будь-яких умов небезпечно.
Куди телефонувати по допомогу
Номери нижче наведено за контактами екстрених служб на платформі ДСНС. Обирайте їх для повідомлення про небезпеку, а не для уточнення чуток про звук.
| Номер | Коли потрібна служба |
|---|---|
| 112 | Надзвичайна ситуація, що потребує негайної допомоги |
| 101 | Пожежа, аварія, потреба в рятувальних роботах |
| 102 | Ситуація, що потребує втручання поліції |
| 103 | Потреба в екстреній медичній допомозі |
| 104 | Витік газу чи аварія газової мережі |
Повідомте, що сталося, де ви перебуваєте та чи є люди, яким потрібна допомога. Якщо не можете назвати адресу, опишіть доступні орієнтири. Виконуйте вказівки диспетчера. Не ризикуйте собою заради фото, яке нібито має підтвердити звернення.
Якщо знайшли уламки або невідомий предмет
Не торкайтеся знахідки й не переносіть її. Не потрібно відсувати предмет із проходу, розбирати або забирати його як сувенір. У пам’ятці з мінної безпеки після обстрілу ДСНС радить не наближатися, відійти тим самим шляхом і повідомити 101, 102 або 112 з безпечного місця.
Не користуйтеся телефоном безпосередньо біля підозрілого предмета та не підходьте ближче для зйомки. Попередьте інших людей, тримайте дітей і домашніх тварин подалі. Не заходьте за сигнальні стрічки чи інше огородження.
Відбій повітряної тривоги не є дозволом заходити до пошкодженої будівлі. Якщо було влучання в будинок, повертатися слід лише після дозволу відповідних служб. Самостійний огляд фасаду не підтверджує надійності перекриттів або сходів.
Як діяти, якщо відчули запах газу
Це окрема небезпека, незалежно від причини вибуху. За рекомендаціями ДСНС щодо витоку газу, не можна вмикати чи вимикати світло й електроприлади, користуватися відкритим вогнем або електродзвінком.
Не шукайте місце витоку за допомогою сірника й не ремонтуйте обладнання самостійно. Якщо це можна зробити безпечно, перекрийте подачу газу та провітріть приміщення; виведіть людей, попередьте сусідів і викличте 104 з безпечного місця. Дочекайтеся аварійної бригади та виконуйте її інструкції.
Чому не варто публікувати кадри влучань і роботи ППО
Не виходьте з укриття заради відео й не підходьте до місця події. Рівненська обласна адміністрація в роз’ясненні від 6 березня 2026 року нагадує про небезпеку поширення кадрів роботи ППО та місць влучань: ці матеріали можуть допомогти противнику. Рекомендація стосується інформаційної безпеки загалом, а не лише одного регіону.
Документування власних пошкоджень для звернення до служб і публічна трансляція місця удару мають різну мету. Не збирайте докази під час небезпеки та не заходьте до закритої зони. Порядок фіксації майна уточнюйте після того, як служби дозволять доступ; умови компенсації чи страхування потребують окремої перевірки.
Що підготувати завчасно
Тримайте разом документи, необхідні ліки, воду, заряджений телефон і резервне живлення. Набір має бути доступним, щоб під час тривоги не шукати речі по квартирі. Домовтеся з родиною, як повідомлятимете одне одному про своє місце перебування.
Дітям поясніть конкретний маршрут до укриття та до кого звертатися по допомогу. Якщо комусь потрібен супровід, обговоріть це заздалегідь. Гості міста також мають знати шлях від місця проживання до найближчого укриття, а не лише туристичний маршрут центром.
Корисні адреси й номери збережіть так, щоб вони були доступні без інтернету. Під час небезпеки користуйтеся офіційним оповіщенням; тиша за вікном або відсутність нових дописів не підтверджує відбою.
Після небезпеки
Не поспішайте до місця вибуху й не перекривайте проїзд аварійним службам. Якщо є травмовані, пожежа, запах газу чи підозрілий предмет, повідомте відповідну службу. Не відкладайте звернення, щоб спочатку прочитати пояснення в чаті.
У цієї пам’ятки немає оперативної стрічки подій. Для відомостей про поточну ситуацію у Львові перевіряйте останні офіційні повідомлення, а для захисних дій виконуйте вказівки служб на місці. Інші довідкові матеріали зібрані в розділі «Безпека».
Фото: площа Ринок у Львові, 25 травня 2017 року. Автор Maksym Kozlenko / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0. Зменшення та конверсія до WebP; та сама ліцензія. Архівний міський краєвид, не фотографія вибуху, наслідків атаки чи роботи рятувальників.
Залишити відповідь